Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 910/23657/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаБарда С.Ю., дов. від 16.01.14відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМіністерства оборони Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.05.14у справі№910/23657/13 господарського суду міста Києваза позовомМіністерства оборони УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "ДКДС-Проектбуд"простягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКДС-Проектбуд" про стягнення 49794,09 грн. Позов мотивовано тим, що вартість витрат, які понесені позивачем за договором на коригування (передачу) проектно-кошторисної документації, не відповідають вартості, встановленій експертизою, проведеною згідно з Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.11 №560.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2014 (суддя Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 (судді: Самсін Р.І. - головуючий, Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.) у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, додаткова угода про внесення змін до договору щодо коригування вартості проектно-кошторисної документації, між сторонами не укладалась. Судові рішення обґрунтовані приписами статей 509, 525, 526, 632, 887, 889 Цивільного кодексу України, статей 7, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Міністерство оборони України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 22, 632 Цивільного кодексу України, статей 7, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи. Заявник зазначає, що умовами договору, укладеного між сторонами, погоджено, що вартість коригування проектно-кошторисної документації є динамічною, і може біти зменшена за результатами проведення експертизи, при цьому зайва сума коштів, сплачених замовником, виконавцем повертається; замовник не погодив проектно-кошторисну документацію із ПАТ "Київенерго", чим порушив умови договору. Крім того, заявник зазначає, що виконавцю було направлено повідомлення про необхідність прибуття для підписання додаткової угоди про коригування вартості проектно-кошторисної документації, яке залишено останнім без відповіді.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 17.05.2013 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДКДС - Проектбуд" було укладено договір №303/3/12/3-13 на корегування (передачу) проектно - кошторисної документації, за умовами якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання в межах зведеного кошторису на будівництво щодо коригування проектно - кошторисної документації по об'єкту: будівництво дизельної електростанції на військовому об'єкті спеціального призначення у в/м №64, м. Київ (шифр -05-12). За виконану відкореговану проектно - кошторисну документацію згідно із договором сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни в сумі 120 061, 80 грн. (п.2.1 договору).

Судами установлено, що 12.06.2013 між сторонами був підписаний акт №1 здачі - прийняття робіт (коригування проектно - кошторисної документації) І етапу за договором №303/3/12/3-3 від 17.05.2013., відповідно до якого ціна по І етапу, що здається, становить 102583,12 грн. Вартість І етапу була повністю оплачена позивачем.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що на виконання Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (надалі - Порядок), який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, замовником будівництва - Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України була замовлена відповідна експертиза кошторисної частини проекту будівництва об'єкт) "Будівництво дизельної електростанції на військовому об'єкті спеціального призначення у в/м 64, м. Київ. Згідно з експертним звітом від 22.08.2013 № 00-0838-13/КД, загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 20.06.2013 складала 868,103 тис. гри., у тому числі: будівельно - монтажні роботи - 168,460 тис. гри. устаткування - 475,600 тис. грн., пусконалагоджувальні роботи - 30,929 тис. грн.. інші витрати - 193,114 тис. грн.

Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Приписами статті 888 Кодексу унормовано, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 889 Кодексу замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Після виконання підрядником обсягу робіт або закінчення певного етапу, замовник зобов'язаний йому сплатити встановлену у договорі певну ціну (це може бути як грошові кошти так і інше майно). Сторони можуть передбачити будь-який інший, зручний для них, алгоритм виконання робіт та розрахунку.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 844 Кодексу унормовано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін без додаткових погоджень і скоригувати їх автоматично, залежно від фактичних витрат підрядника як в бік зменшення так в бік збільшення. Єдина умова для цього - таке перевищення не повинно істотно збільшувати визначений сторонами кошторис, внаслідок проведення додаткових робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.2 договору №303/3/12/3-13 на корегування (передачу) проектно - кошторисної документації погоджено, що вартість коригування проектно-кошторисної документації є динамічною та може бути зменшена (збільшена) за результатами проведення експертизи державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи". У разі зменшення договірної ціни, зайва сума коштів, які оплачені виконавцю, повертаються замовнику, про що складається додаткова угода, у разі збільшення, замовник оплачує суму збільшення договірної ціни, про що складається додаткова угода.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Міністерства оборони України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКДС-Проектбуд" 49794,09 грн. Позов мотивовано тим, що вартість витрат, які понесені позивачем за договором на коригування (передачу) проектно-кошторисної документації, не відповідають вартості, встановленій експертизою, а отже різниця, сплачена позивачем виконавцю підлягає поверненню на підставі пункту 2.2 договору.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що додаткова угода про внесення змін до договору в частині зменшення вартості виконаних робіт не укладалась.

Втім, висновки господарських судів визнаються колегією суддів передчасними та такими, що зроблені без дослідження фактичних обставин справи та з'ясування дійсних правовідносин, що склалися між сторонами.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Обов'язковій експертизі підлягають, зокрема, проекти будівництва об'єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проектної документації.

Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" обов'язковій експертизі підлягають, зокрема, проекти будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проекту будівництва. Пунктом 11 Порядку унормовано, що експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що проекти будівництва об'єктів підлягають обов'язковій експертизі щодо кошторисної частини проектної документації.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними є докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Враховуючи, що спір між сторонами стосується виконання умов договору про проектно-вишукувальні роботи, до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо фактичного виконання робіт за договором, порядок встановлення та коригування їх вартості, підстави зміни договірної ціни. Також встановленню підлягає факт наявності чи відсутності у замовника переплати за виконані роботи.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Підстави та предмет позову належним чином не з'ясовані.

Зокрема, судами належним чином не досліджувався експертний звіт, визначений позивачем підставою для зменшення вартості робіт, а відтак і не з'ясовувалось, чи містить експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації висновки щодо вартості робіт за договором з коригування проектно-кошторисної документації та чи входили зазначені обставини до предмету дослідження даної експертизи.

Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.14 у справі №910/23657/13 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2014 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко